У Кіровограді,
зокрема в історичному центрі, частково (у порівнянні з іншими обласними
центрами країни доволі непогано) збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі
низка культових споруд,
рештки російських
укріплень, єврейські квартали тощо.
Особливістю Єлисаветграда (Кіровограда) є застосування в архітектурі окремих
стилів (доволі великого числа), а не пануючого еклектизму, як скажімо в Києві.
Зразком українського бароко в
місті є будівля, в якій зараз міститься академічний український музично-драматичний
театр ім. М. Л. Кропивницького
(сер. XIX ст.).
Є в
місті і споруди т.зв. «єврейського бароко», по суті еклектичні,
але з використанням деяких цікавих стилів — так, скажімо, в будівлі сучасної міської лікарні № 3 на
вулиці Дворцова
використано мавританський стиль. У
низці будівель в стилі модерн
вдало застосовано мотиви неоросійського («неоруського») стилю.
Наприкінці
XIX —
на початку ХХ
ст.ст. цікавою архітектурною тенденцією у Єлисаветграді стало використання
стилю модерн:
- будівля Пасажу — зараз обласний художній музей, 1887;
- будинок Барського, збудований у стилі «ранній модерн» у 1885—1905 рр, зараз краєзнавчий музей;
- будинок поштової контори, зараз офіс дирекції Кіровоградської філії «Укрпошти», кін. XIX ст., з елементами модерну та інші.
У 2000-х після тривалої
економічної кризи в місті знову почали зводити будівлі, переважно бізнесового
призначення, також житлові будинки.
- Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 рр. — кам'яну церкву Пресвятої Володимирської Богородиці було зведено на місці старої дерев'яної. Збереглися давні розписи, реставровані 1905 року, тут також розташовується кам'яна дзвіниця й будинок настоятеля (1812 рік). Собор є єдиною культовою спорудою, яка ніколи не припиняла свою діяльність, навіть за доби СРСР.
- залишки Єлисаветинської фортеці — окремі будівлі військового поселення, яке дало початок місту: казарми, аптека, канцелярія, лікувальний корпус, житловий будинок, кухня (у теперішній час тут міститься Перша міська лікарня), фортечні вали, спеціально для огляду встановлено тогочасні гармати.
- комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
- Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.) — за СРСР 1965 року в його стінах було відкрито картинну галерею, що власне і врятувало культову споруду від знесення, а з проголошенням незалежності України господарем Спасо-Преображенської церкви 1992 року знову стала релігійна громада УПЦ МП, і відтоді богослужіння в ньому не припиняються. У 1990—2000-х рр. храм не тільки прикрасився зовні, але й став притулком для багатьох святинь.
- Головна синагога, 1853 рік.
Комментариев нет:
Отправить комментарий